Новини

Чи можна вважати дисидентський рух початком деколонізації?

Процес деколонізації в Україні щороку набуває обертів. Водночас ми постійно зіштовхуємося з питаннями, на що нам орієнтуватись і чи треба, адже в українців свій, не схожий на інші, шлях.

Рухатись вперед можливо лише тоді, коли ми знаємо, що було в минулому. В контексті деколонізації нам важливо розуміти місце і значення дисидентського руху.

Про це говорили 20 березня на панельній дискусії «Чи можна вважати дисидентський рух початком деколонізації?», що відбулася на дискусійній платформі “У пошуках ідентичності”.

Говорили про таке:

  • термінологію: поняття «рух опору», «дисиденти», «шістдесятники» і чи коректно ми їх вживаємо та тлумачимо;
  • розвиток культури та мистецтва в контексті деколонізації, їх історії і сучасного стану;
  • деколоніальність та деколонізацію як антирежимний рух;
  • специфіку колоніальних процесів 1920-1953 років і 1960-80 років;
  • на які країни ми орієнтуємося і чи доречно порівнювати наші досвіди.

Запрошені гості:

Радомир Мокрик — історик, культуролог, здобув ступінь PhD в Інституті східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Автор книг «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» (2023), «Чеські історії ХХ століття» (2024) та численних статей.

Ілля Левченко — історик мистецтв, асистент кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка, методист лабораторії інноваційного змісту освіти Національного центру «Мала академія наук України», куратор освітнього проєкту ГО «Музей сучасного мистецтва».

Розмову модерували Юлія Кравченко — керівниця проєкту «У пошуках ідентичності», фахівчиня з методики «Філософія для дітей» і Наталія Легка — головна редакторка проєкту «У пошуках ідентичності», кандидатка філософських наук.

Повний запис дискусії — на Youtube-каналі освітньої організації “Культурний Проект”